Звернулася клієнтка із проблемою в сфері захисту прав інтелектуальної власності, а саме її колишні партнери почали реалізовувати підроблений товар під її логотипом. Дізналася про це не відразу, а через деякий час коли клієнти почали масово їй пред’являти претензії щодо поганої якості товару, так в подальшому було встановлено, що таким клієнтам її компанія товар не продавала.
Особи з котрими раніше співпрацювала компанія моєї клієнтки почали реалізовувати свій товар (гіршої якості, без сертифікату якості), який був побідним до товару клієнтки (той самий клас Міжнародної класифікації знаків для товарів і послуг) під логотипом моєї клієнтки (під її знаком для товарів та послуг).
Порушникам було направлено вимогу про зупинення незаконного використання знаку для товарів та послуг на їх товарах, оскільки це є порушення норм чинного законодавства. Порушники заміст того щоб досудово врегулювати питання та припинити використовувати знак для товарів і послуг моєї клієнтки подали документи до ДП Укрпатент з метою реєстрації свого знаку для товарів та послуг. Однак, знак для товарів та послуг порушників на 1/2 складався із знаку моєї клієнтки, більш того порушники створили веб-сайт який відрізнявся від сайту мої клієнтки лише дефісом між словами в доменному імені. Такі дії порушника вводили в оману клієнтів та останні думали, що купують сертифікований товар моєї, але насправді купували підробку.
Оскільки в досудовому порідку вирішити питання не вдалося, нами було зібрано відповідні докази та подано до суду позовну заяву про визнання повністю недійсним свідоцтво на знаки для товарів і послуг та зобов`язано Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним повністю свідоцтва України на знак для товарів і послуг та опублікувати відомості про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».
Таким чином, було відновлено права моєї клієнтки, а порушників позбавлено їх свідоцтва. Більш того, з порушників стягнуто компенсацію за незаконне використання знаку для товарів та послуг в кругленькій сумі, а їх веб-сайт через який вони продавали підроблений товар видалено.

Звернулася клієнта за допомогою у закритті виконавчого провадження відкритого відносно неї фінансовою компанією з якою вона не мала жодних відносин.
В ході досудової роботи адвокатом встановлено, що клієнтка понад 9 років тому, мала кредитну картку в ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ДЕЛЬТА БАНК», відкривала її в 2013 році зі строком ліміту кредитної лінії у 364 календарних дні без пролонгації, тобто до 2014 року. Зі слів клієнтки, кошти, які отримувала в банку вона повернула, але квитанцій жодних не має так як пройшло багато років. Так, банк відступив право (неіснуючої) вимоги за кредитним договором Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», яке в свою чергу звернулося до приватного нотаріуса та з порушення всіх можливих норм чинного законодавства вчинили виконавчий напис нотаріуса на кредитному договорі, укладеного в простій формі (НЕ нотаріально посвідченій) через 9 років після оформлення кредитної картки, термін дії якої був один рік. Фінансова компанія в свою чергу звернулася до державної виконавчої служби та державним виконавцем було відкрито виконавче провадження, накладено арешт на майно та рахунки клієнтки.
Завдяки професіоналізму адвокату виконавчий напис нотаріуса на підставі, якого відкрито виконавче провадження визнано таким, що не підлягає виконанню (скасовано), виконавче провадження закрито та арешти скасовані.

Клієнт звернувся за допомогою у справі про стягнення аліментів. Дана справа відрізнялася від попередніх тим, що при підготовці та аналізу ситуації було встановлено, що батько дитини регулярно приймав участь в житті дитини та у витратах на її виховання (лікування/навчання/одяг/взуття та ін.), проте мати дитини додатково хотіла стягнути аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 5 тисяч гривень щомісячно. Згідно норм чинного законодавства мінімальний платіж по аліментам на дитину відповідного віку (на момент розгляду справи) становив 1309,00 грн. В ході розгляду справи нам вдалося зменшити розмір аліментів з 5 тисяч гривень до 3 тисяч гривень на місяць.

Звернулася клієнтка зі справою про стягнення аліментів з батька, яким жодним чином не приймав участі в житті їх спільного сина. На перший погляд звичайна справа, але не так. Батьки в шлюбі не перебували. З інформації про батька адвокат мала лише прізвище ім’я та по батькові боржника, які взяла з свідоцтва про народження дитини. Жодних інших документів батька дитини, клієнтка не мала. В той час, як для звернення до суду необхідно мати документи боржника (копія паспорта, ідентифікаційний номер, інформація про зареєстроване місце проживання боржника, оскільки якщо стягувати аліменти в наказному провадженні (що є швидше на відміну від позовного провадження), то ці дані необхідно вказати в заяві. Оскільки суд має право відмовити у видачі судового наказу у випадку відсутньої інформацію про місце реєстрації боржника. Крім того, не зазначення ідентифікаційного номеру боржника у виконавчому документі (судовому наказі, виконавчому листі) в майбутньому може стати проблемою при відкритті виконавчого провадження, як показує практика державні/приватні виконавці відмовляють у відкритті виконавчого провадження із-за відсутності ідентифікаційного номеру боржника.
Проте, завдяки кваліфікаційним діям адвоката та злагодженій роботі з клієнтом, було отримано, у законний спосіб, відповідні документи батька дитини та стягнуто в судовому порядку аліменти на користь матері та її дитини.